Замовити дзвінок
валютный рынок

Валютна революція

7 лютого 2019 року відбудеться перше масштабне оновлення українського валютного регулювання. Старим правилам вже понад 25 років. В ті суворі часи, коли їх приймали, Україна ще не мала власної валюти, а громадяни розраховувалися купоно-карбованцями. За роки напруженої боротьби держави з бізнесом українська економіка отримала певний розвиток. Капіталів із країни навиводились досхочу. Вже років 10 минуло, як крипта з’явилася. Тож нові валютні правила якраз на часі.

Що це дає експортерам та імпортерам?
Закон про валюту та нові постанови принесли нам багато хорошого:

Добре
Збільшили строк розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами зі 180 до 365 днів.
Для тих операцій, де експорт відбувся, або попередня оплата за імпорт була проведена до 7 лютого 2019 року, але станом на 7 лютого 180 днів ще не минуло, вже діятиме строк розрахунків 365 днів. А якщо строк 180 днів станом на 7 лютого вже минув, це означатиме, що порушення строків розрахунків вже відбулося, і пені не уникнути. Тобто, валютної амністії не буде.
Скасували декларування валютних цінностей, що перебувають за кордоном.
Дозволили відкривати рахунки за кордоном юридичним особам.
Це зручно, коли є можливість приймати оплату від іноземних контрагентів за кордоном і використовувати її для оплат за межами України. Але перераховувати валюту з України на ці рахунки поки що не можна, а для закриття строку розрахунків за експортними операціями (365 днів) отримані на закордонний рахунок кошти треба буде в межах цього строку перерахувати в Україну.

Погане
Ну що ж, і на тім спасибі. Водночас експортерам та імпортерам будуть й надалі псувати життя маленькі неприємності:обов’язковий продаж валютної виручки; заборонений взаємозалік (зарахування зустрічних вимог); пеня за порушення строків розрахунків; заборонено купувати валюту для розрахунків за кредитні кошти. Ну і, ясна справа, заборонено розраховуватись іноземною валютою на території України, тобто долар і євро у нас поки ходити не будуть.

Які новини для іноземних інвесторів і компаній з іноземним капіталом?

Обмеження свободи руху капіталу не зникнуть, але пом’якшають:
Кредити від нерезидентів реєструвати більше не треба, а це спрощує з формального боку доступ до іноземних фінансових ресурсів і механізм фінансування українських дочірніх компаній. Були б гроші. Але кожен кредитний договір для здійснення платежів має бути внесений до електронної бази НБУ. Хоча немає і підстав для відмови у внесенні до бази.
Кредити нерезидентам можна буде повертати достроково.
Іноземну валюту можна буде накопичувати на рахунку понад 10 днів для виконання зобов’язань за кредитом від нерезидента.
Нерезиденти юридичні особи відкриватимуть поточні рахунки в українських банках. Раніше це могли робити тільки представництва нерезидентів, а інші нерезиденти могли відкривати тільки інвестиційні рахунки або рахунки умовного зберігання (ескроу).

Чи можна тепер буде вільно інвестувати за кордон?

Фізичні особи можуть інвестувати за кордон до 50 тисяч Євро на рік.
Юридичні особи і ФОПи можуть інвестувати за кордон до 2 мільйонів Євро на рік.
Такі операції банки будуть посилено перевіряти, як потенційно ризиковані, включаючи перевірку доцільності операцій, джерел походження коштів, кінцевих бенефіціарів. Так що починаймо відбілювати наші мільйони, готуймося стати інвесторами.

Чи буде валютна амністія?

Закон не звільняє від відповідальності тих, хто до набуття чинності законом здійснював валютні операції без передбачених законом ліцензій, дозволів, реєстрацій. За допущені раніше порушення буде застосовуватися відповідальність за старим законом. Якось воно не по-людськи, не по-конституційному.

Як будуть виявляти валютні порушення?

Порушення або намір порушити закон можуть виявити самі банки чи небанківські установи за допомогою індикаторів ризиків ще на етапі планування операцій або під час їх здійснення.
Якщо спрацюють індикатори сумнівної операції, то банк витребує додаткові документи за не вичерпним переліком. Цей алгоритм не новий, він працював і раніше, банки перевіряли операції за індикаторами ризику. Крім передбачених законом індикаторів, банк має право встановити і свій індикатор на власний розсуд. Критерії ризику практично не змінилися, але більше уваги НБУ приділив дробленню операцій на суми менше 150 тисяч гривень з метою уникнення контролю.
В ході валютного нагляду банк повинен виявити і зупинити сумнівні операції, та підстрахуватися паперами на кожну підозрілу транзакцію. Банк має переконатися, що операція є економічно доцільною, відповідає змісту діяльності її учасників, які мають фінансову можливість здійснити операцію. Учасники мають підтвердити законне джерело походження коштів і довести, що вони є справжніми бенефіціарами, а не агентами, посередниками чи номіналами. Банк оцінить всі документи і прийме рішення — здійснювати цю операцію, чи відмовити.

Різниця між валютним контролем і валютним наглядом полягає в тому, що банки не повинні складати і направляти до НБУ висновки на кожну операцію, по якій спрацювали критерії ризику. Банк складатиме висновки лише на вимогу НБУ. А НБУ буде здійснювати перевірки банків і небанківських установ. Якщо банк або фінустанова не зможе документально підтвердити законність операцій клієнта, він ризикує своєю ліцензією. Період перевірки НБУ буде охоплювати 5 років, весь цей час банк має зберігати документи. Тож не ображайтеся на банки.

Податківці, як і раніше, будуть здійснювати перевірки підприємств, виявляти вже скоєні порушення і застосовувати пеню у разі порушення строків розрахунків або штраф за інші валютні порушення.
На перевірки буде поширюватися Закон №877. Це дуже вимогливий до контролерів закон про перевірки. Настільки вимогливий, що колись із сфери його дії виключили майже всі серйозні перевірки, щоб не зв’язувати руки перевіряльникам. Потім трохи повернули, але з багатьма застереженнями. На даний момент валютний контроль під цей закон не підпадає, а з набуттям чинності новим Законом про валюту валютний нагляд буде підпорядкований Закону №877.

Що нас чекає далі?

Якщо економіка сприятиме, НБУ планує далі рухатися в бік поступового скасування всіх обмежень, в тому числі обов’язкового продажу валюти, обмеження строку розрахунків. Аж до вільного переказу коштів за кордон. Але все це відбудеться за умови паралельного запровадження плану BEPS.
А його втілення вже триває. Нас очікує автоматичний обмін податковою інформацією, оподаткування контрольованих українцями іноземних компаній і одноразове декларування активів.

Автор публікації: yalana

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×